Офіційний сайт Свалявської райдержадміністрацї та районної ради.
 
 0 (3133) 2-12-48, 2-12-64  
   
     Понеділок, 16 Вересень 2019 р. Головна   /   Зворотній зв'язок   /   Пошук по сайту    
 
   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 




  08.04.2010

Ігор Федикович: "Досі взаємодія РДА та райради була не бездоганною."

Він переконаний: влада повинна гідно відповідати на виклики часу, незалежно від того, чи це високі цілі, чи приземлено побутові проблеми. Якщо вирішення цих завдань справді потрібно людям, він за це візьметься. І впорається на "відмінно". Принаймні у мене склалося таке враження після розмови з головою Свалявської райдержадміністрації Ігорем ФЕДИКОВИЧЕМ.


Коридори влади

– Ігоре Павловичу, у вас уже є досвід роботи на посаді голови райдержадміністрації (на початку 2000-х І.Федикович працював головою Перечинської РДА). Якщо порівняти умови Свалявщини та Перечинщини, які від­мінності ви б виділили?

– Коли я працював у Перечині, всі ми жили в умовах президентської республіки. Вертикаль державної виконавчої влади була чітко орієнтована на Президента України, тож і скоординованість дій усіх місцевих органів влади, і виконавська дисципліна у всіх владних інституціях була значно вищою, ніж за останні п’ять років, коли за умов парламентсько-президентської форми правління виникли два центри впливу: Президент та його Секретаріат – з одного боку, а з іншого – Кабінет Міністрів України (тож не дивно, що чиновники в столиці й на місцях заходилися лавірувати між ними). Наразі органи влади в регіонах та районах за інерцією продовжують функціонувати, керуючись вказів­ками виключно свого міністерства чи центрального органу влади. Тому-то немає належної взаємодії не тільки між гілками влади, а й між місцевими представниками різних відомств. Сподіваюся, команда Президента Віктора Януковича швидкими темпами подолає розбалансування у владних органах і відновить виконавську дисципліну, що, без­умовно, піде на користь всій владній системі. А за нормальної, ефективної роботи всіх владних інституцій з часом всі проблеми в економіці чи соціальній сфері будуть вирішені. Як в Перечинському, так і в Свалявському районах.

– Виступаючи на сесії районної ради, ви говорили про розбалансування в системі влади Свалявщини і про те, що будете налаштовувати райдержадміністрацію на конструктивну співпрацю. На основі яких фактів ви оцінювали владну специфіку району?

– Хотів би зазначити, що це була перша сесія Свалявської районної ради з того часу, як мене призначили головою Свалявської РДА. Тому для мене було принципово важливо до цієї сесії скласти собі неупереджене уявлення про загальну ситуацію в районі, аби окреслити ті орієнтири, котрими буду керуватися в роботі. Задля цього на за­прошення райради я брав участь у за­сіданнях кількох постійних депутатських комісій, а також у роботі колегії районної ради. Власне, виступи народних обранців засвідчили, що досі взаємодія РДА та райради була, м’яко кажучи, не бездоганною. Накопичилося чимало взаємних претензій і не доведених до логічного завершення проблемних питань. Я наголосив, що суворо питатиму з керівників підрозділів рай­держадміні­страції за якість підготовки питань, що належать до їхньої компетенції і виносяться на обговорення в сесійній залі. Разом із тим варто зазначити, що частину питань життєдіяльності району окремі фракції надмірно заполітизували. Переконаний: для гілок влади на ра­йонному рівні пріоритетом має бути вирішення соціально-економічних проблем, а вузькопартійні ідеологічні засади та дебати з приводу їхнього обстоювання слід залишити для депутатських фракцій і груп Верховної Ради.

– Чи відносите ви до надмірно заполітизованих питання, яке в порядку денному сесії районної ради звучало так: "Про стан та заходи щодо охорони та раціонального використання земельних ресурсів у Свалявському районі"? Як засвідчило обговорення цього питання, ряд представників депутатських груп і фрак­цій райради очікували, що райдержадміністрація надасть детальну інформацію із зазначенням прізвищ осіб, які останнім часом отримали земельні ділянки…

– Так, на мій погляд, широке формулювання земельного питання не приховало бажання частини депутатського корпусу отримати інформацію щодо власників земельних ділянок, яка є конфіденційною.

– Заступник голови РДА Тиберій Бауман у ході обговорення цього питання наголосив на конфіденційності такої інформації, чим спровокував досить гарячі і тривалі дебати на тему, чи є юридичні підстави вважати конфіденційною інформацію про те, хто саме безоплатно отримав земельні ділянки. Чи можна сказати, що юрист апарату РДА та окремі депутати райради по-різному трактують чинне законодавство?

– Можу сказати про висновок нашого юриста: він абсолютно правильний. Я проконсультувався з цього приводу в інших досвідчених у земельних питаннях правників.

Соціально-економічний зріз

– Якими, на ваш погляд, повин­ні бути перші кроки виконавчої влади району для поліпшення соціально-економічної ситуації Свалявщини?

– Пріоритетом має стати забезпечення нормальної життєдіяльності так званих депресивних територій району, тобто тих населених пунктів, де обмаль підприємств, на яких працюють місцеві мешканці, або і взагалі немає жодної бюджетоутворюючої підприємницької структури. Приміром, на межі Керецьківської і Березниківської сільських рад донедавна функціонував швейний цех одного приватного підпри­ємства. Там працювали жінки, що живуть у Керецьках і Березниках. Наразі власник цього цеху – Мукачівська трикотажна фабрика – вирішив призупинити його роботу через нерентабельність. Власника можна зрозуміти: він керується своїм комерційним інтересом. А для мене, як для керівника виконавчої влади району, що повинен дбати про наповнення бюджету та збереження робочих місць, важливо, аби працівники цього цеху не втратили роботу. Тому й звертався до власників згаданої вище фірми з пропозицією не заморожувати виробництво або, принаймні, продати його підприємницькій структурі, якій потрібен працюючий швейний цех.

– Як відреагували власники на ваше клопотання?

– Обіцяли подумати над ним. Я цей приклад навів не випадково. В ринкових умовах виконавчій владі доволі складно забезпечити гідні параметри соціально-економічного розвитку відповідного регіону, адже реальний сектор економіки, як правило, в руках приватників (акціонерних товариств). І кожен власник дивиться, що йому ви­гідно: продавати виробничі площі зараз чи потримати їх до кращих часів, скоротити виробництво і звільнити частину працівників чи перепрофілювати підприємство. Біз­нес не питає місцеву владу, чи їй це подобається. Тому дуже важливо знайти спі­льну мову з міс­цевими виробниками і намагатися спри­­яти їм у реалізації продукції, нарощуванні обсягів виробництва тощо.

– У вас є конкретні напрацювання, які б посприяли по­ліпшенню інвестиційної привабливості Свалявщини, відкриттю нових під­при­ємств?

– Зараз форму­ємо портфель інвестиційних пропози­цій. Уже можу сказати, що стосуються вони насамперед тієї частини Свалявщини, яка не включає в себе території Свалявської місь­­кої та тих кількох сіль­ських рад, де є добра рекреаційна база (власне, тут ін­тен­сивно працюють під­приємства, кожне з яких володіє роз­крученим брендом у своєму сегменті рин­ку).

– А як щодо перспектив сільського господарства у ра­йоні?

– Вважаю, що сільгоспвиробництвом потрібно зайнятися конкретно і негайно. Наведу кілька порівнянь. Станом на 1 січня 1990 року поголів’я ВРХ у всіх категоріях господарств регіону складало понад 14 тисяч. А у 2010 році – 4900 голів. Тобто його чи­се­ль­ність зменшилася майже у три рази. Тут поле діяльності для виконавчої влади величезне. Звісно, можна б знайти аргументи для виправдання, мовляв, від­сутність кормової ба­зи, неналежна підтримка державою вітчизняного виробника, контрабанда тваринницької продукції з-за кордону. Але людей це не цікавить – їх треба годувати продуктами власного виробництва, доступними по ціні та належної якості. Це ж колись на Свалявщині й було. Тому нещодавно з іні­ціативи райдерж­адмі­ністрації від­булася нарада, в роботі якої взяли участь місцеві сільгоспвиробники, керівники державної податкової інспекції, ветеринарної медицини та ін­ших зацікавлених організацій. Сільгосп­виробники вийшли з пропозицією виді­лити постійне міс­це для реалізації своєї продукції на міському ринку, аби усунути посередника між ними і споживачами. Я підтримую їх в цьому бажанні, однак за умови, що вони налагодять постачання необхідної кількості продукції і відведене для них місце не буде час від часу простоювати, бо не буде чим торгувати, а також візьмуть на себе клопіт з облаштування цього місця холодильним устаткуванням та всім необхідним відповідно до санітарно-гігіє­нічних норм, як це зробили інші торговці сільгосппродукцією. Бо у нас останнім часом так повелося, що той, хто виходить з ініціативою до влади, очікує, що для нього влада має створити якісь особливі тепличні умови. Часи змінилися: ринок диктує свої правила.

–Чи аналізували ви стан справ у бюджетній сфері?

– Звісно. На нарадах із керівниками установ, які фінансуються з бюджету, поставив єдину вимогу – гроші, витрачені на утримання закладів і зарплату персоналу, що працює в них, повинні давати віддачу. Якщо навести конкретні приклади, то не може бути так, що на бюджетному утриманні є бібліотека, яку не відвідують читачі (фактично, а не за формулярами); не можуть спокійно існувати й інші бюджетні установи, які нездатні забезпечити необхідні нашим землякам послуги на гідному і якісному рівні. Не хочу наразі вдаватися в деталі, бо перед тим, як розставити всі крапки над "і" в бюджетній сфері, треба все ретельно вивчити. Тому планую заздалегідь не анонсовані – назвемо їх так – візити у бюджетні установи, щоб побачити реальну картину, а не ту "підлаковану", яка складається, якщо керуватися винятково чиновницькими довідками.    

Свіжим оком

– Ігоре Павловичу, якими були ваші перші враження від Сваляви як від районного центру курортного регіону?

– У Сваляві я не вперше – я тут народився, тут пройшло моє дитинство. Позитивом у роботі міськради та її голови Івана Івановича Ревті є те, що впродовж останніх років упорядковано центральну вулицю міста, багато зроблено для поліпшення водопостачання, відремонтовано житлові будинки. Але для Сваляви, як курортного міста, цього явно замало. Гості, які приїжджають на залізничний вокзал, бачать справжній "Шанхай" у вигляді хаотичного нагромадження торгових яток. Звіс­но, ця торговиця не санкціонована. Проте, на моє переконання, її конче треба легалізувати, аби там не втратили робочі місця люди, які дрібною торгівлею заробляють собі на життя. Слід також облаштувати імпровізований ринок, щоб не було соромно перед приїжджими, а городянам не потрібно було скуповуватися в тісняві. Скажімо, було б добре зробити навіси над торговими місцями, стилізовані під черепичні шатрові дахи. Прикро, що команда міського голови Івана Ревтія досі не впоралася з цією проблемою. Якщо мерія й надалі заплющуватиме очі на занедбаність території довкола міського ринку і не дасть наочних результатів, то райдержадміністрації не залишиться нічого іншого, як ініціювати облаштування стихійної торговиці.

– А чи відомо вам про делікатну проблему, з якою часто стикаються туристи в центрі міста? Йдеться про те, що в районі центральної свалявської вулиці Головної немає жодної громадської (навіть платної) вбиральні. Точніше, зараз вона є – в місь­ко­му парку – проте й досі не "запрацювала".

– Знаю, що така проблема є. Дивно, що міська влада теж не надала належного значення вирішенню цього питання. Справді, якщо городяни знають про відсутність платних туалетів у центрі міста, то туристів цей факт повинен шокувати, адже саме на основі таких речей люди роблять висновки про цивілізованість чи нецивілізованість того чи іншого міста. Зрештою, і для місцевих жителів ця проблема – суцільний дискомфорт.

Подих місцевих виборів

– Ігоре Павловичу, як складається ваша співпраця з головами місцевих територіальних громад?

– Я побував у всіх місцевих радах на виїзних прийомах, поспілкувався з усіма сільськими головами та міським головою. До речі, висновки про того чи іншого керівника територіальної громади роблю також й на основі звернень жителів із відповідної сільської (міської) ради. Якщо приходять 20–30 людей і скаржаться на сільського голову, то це про щось говорить. Помітив закономірність: ініціативні голови сіл мають суттєву підтримку своїх земляків (на них майже не скаржаться), а тих, хто пливе за течією, їхні односельці справедливо критикують. Найважливіший акцент, який роблю у спілкуванні з керівниками сіл і міста, – потрібно перейти від формулювання, звичного для багатьох із них, "ви нам повинні дати (забезпечити) те і те" до більш прогресивного: "маємо можливість зробити таку-то корисну для громади справу, чим допоможете?".

– Що у роботі органів місцевого самоврядування ви відзначили оригінального?

– Перед проведенням місячника з благоустрою зауважив, що за 2009 рік місцевими радами було складено аж… 7 адмін­протоколів на порушників природоохоронного законодавства. Тобто міські та сільські урядники не надто поспішають приструнчити тих, хто смітить, не прибирає прибудинкову територію і з чиєї вини наші чудові краєвиди мають такий неохайний ви­гляд. Можливо, очільники міста та сіл із наближенням місцевих виборів вирішили не бути надто суворими зі своїми виборцями.

– Що для вас є найбільш актуальним у співпраці райдержадміністрації та органів місцевого самоврядування Свалявщини?

– Щодо питань, які тепер залежать винятково від виконавчої влади району, то найбільш важливим є освоєння дешевих коштів за програмами співробітництва із закордонними фінансовими установами, приміром із Світовим банком та рядом інших інституцій. Кілька сільських рад Свалявщини оперативно розробили проекти, отримали гранти на їх реалізацію, тож, сподіваюся, коли будемо мати новий бюджет району, обов’язково знайдемо можливість, аби забезпечити свою фінансову частину і не втратити чудову нагоду поліпшити життя у тих селах, ке­рівники яких скористалися нагодою освоїти кошти грандодавців.

 
© 2019 Свалявська райдержадміністрація та районна рада
89300, м.Свалява, пл. Головна, 1, тел. 0 (3133) 2-12-48, 2-12-64, info@svalyava-vlada.gov.ua
Розробка сайту - CrafIT.com