Офіційний сайт Свалявської райдержадміністрацї та районної ради.
 
 0 (3133) 2-12-48, 2-12-64  
   
     Четвер, 23 Листопад 2017 р. Головна   /   Зворотній зв'язок   /   Пошук по сайту    
 
   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 




 

Ацетонемічний синдром

За останні роки у районі зросла захворюваність ацетонемічним синдро мом серед дітей. Щороку у дитячому відділенні збільшуеться кількість   малих пацієнтів з важкими проявами цієї недуги.
Вперше синдром циклічного ацетонемічного блювання у дітей або ацетонемічний синдром описав відомий педіатр Семуель Гі ще в 1882 році. Незважаючи на те, що ця патологія давно відома, є багато помилкових тлумачень і думок щодо цих станів, причин їх виникнення і лікування.
Ацетонемічний синдром – це сукупність симптомів, що зумовлені підвищенням вмісту у крові кетонових тіл. У сучасній педіатрії розрізняють первинні та вторинні ацетонемічні стани. До первинних належить ацетонемічний синдром при нервово-артритичній конституції (спадкова нестача ферментів пуринового обміну), вторинні ацетонемічні стани – це кетози, що виникають при різних патологіях: ГРЗ, гіпертермічних та   післяопераційних станах, розладах кишківника тощо – тобто це стани, які виникають як наслідок основного захворювання.
Прояви ацетонемічних станів у дітей доволі різноманітні, що пов’язано із проявами основних патологій. Для самого ацетонемічного синдрому характерним є багаторазове тривале блювання, відмова від їжі, часто – і від пиття, болі в животі, поява специфічного запаху „ацетону” або „прілих яблук” у видихуваному повітрі. Інтенсивність цих симптомів може наростати протягом декількох днів. Дитина стає млявою, дратівливою, посилюється запах „ацетону”, може з’являтись часте дихання, гарячка. Виділення сечі, як правило, зменшується, що пов’язано із загальним зневодненням.
Лабораторні обстеження повинні включати в себе, в першу чергу, загальні аналізи крові, сечі, кров на цукор та при потребі деякі інші.
Принципи лікування
У більшості випадків ацетонемічного синдрому раннє звернення до дільничного лікаря дозволяє провести лікування дитини вдома за допомогою „відпоювання”, дотримання дієти, призначення мінімальної кількості препаратів. Важкі стани, пов’язані з невпинною багаторазовою блювотою або ускладнені супутньою патологією, потребують перебування у дитячих стаціонарах, де до вищезгаданого лікування додають внутрівенну інфузію розчинів. Припинення інфузійної терапії ще не означає припинення лікування.
Оральну регідратацію або „відпоювання” проводять розчинами електроліту, регідрону, негазованими мінеральними водами („Лужанська”, „Боржомі”), відваром із сухофруктів, солодким чаєм з лимоном.
Дієтотерапія
Заборонено вживати: кістковий і м’ясний бульйони, у т.ч. курячий, м’ясо молодих тварин (телятини, курятини, жирної свинини, качки), печінку, мозок, нирки, оселедець, помідори (індивідуально), шпинат, щавель, варену цвітну капусту, петрушку, какао, чорний чай, газовану воду, холодні напої, здобу, листкове тісто, сметану, чіпси, ківі, оброблені для тривалого зберігання фрукти.
Хворому слід обмежити себе у вживанні: жирних страв, квасолі, бобів, апельсинів, шоколаду, майонезу, кетчупу, аджики, консервованих овочів, рибних консервів, консервованих фруктів, м’яса гуски, йогурту, річкової риби (крім судака та іншої білої риби).
Рекомендують (дозволяють) вживати: супи та борщі на овочевому бульйоні, яловичину, нежирну свинину, курятину (1–2 р./тиж.), м’ясо кролів, індиків, морську рибу, яйця (1 шт./день), молоко, сир, кефір, кашу (гречану, вівсяну, пшеничну, кукурудзяну), овочі свіжі, квашені огірки, капусту, яблука, свіжі фрукти, соки з м’якоттю, морси (зі смородини, журавлини), компот із сухофруктів.
Профілактика та диспансерний нагляд
Діти зі схильністю до ацетонемічного синдрому, особливо з рецедивною ацетонемічною блювотою, підлягають диспансерному спостереженню педіатра, ендокринолога, психоневролога.
Рекомендовано щороку проводити стандартні тести на толерантність до глюкози, УЗД органів черевної порожнини. Необхідно постійно дотримуватися таких правил режиму: достатньо часу перебувати на свіжому повітрі, фізичні та психічні навантаження повинні бути регулярними і суворо дозованими, обов’язковими мають бути водні процедури; тривалість сну – не менше 8 год., скоротити час перегляду телевізора і роботи за комп’ютером (телевізор – 1-1,5 год./добу, комп’ютер дітям до 6 років не рекомендовано), перерви між вживанням їжі – не більше трьох годин. Ліпше їсти невеликими порціями, але часто.
Ацетонемічні кризи в більшості дітей припиняються після 10–12 років, проте вони й надалі схильні до таких станів, як дисметаболічне ураження нирок, дискінезія жовчних шляхів, цукровий діабет, вегетосудинна дистонія за васкулярним типом, подагричні кризи.

Марія ШРАМЛ, зав. дитячим відділенням   Свалявської ЦРЛ.

 
© 2017 Свалявська райдержадміністрація та районна рада
89300, м.Свалява, пл. Головна, 1, тел. 0 (3133) 2-12-48, 2-12-64, info@svalyava-vlada.gov.ua
Розробка сайту - CrafIT.com